Святкування цьогорічного Дня Збройних Сил України закономірно сприйнялось мною у контексті передвиборних політичних змагань. Питання обороноздатності країни, життєдіяльності нашої армії стало пробним каменем на політичну і суспільну зрілість претендентів на президентську посаду. Оскільки без міцної потужної армії не буде потужної самодостатньої країни.

Імпонують істинно патріотичні, національно спрямовані старання Президента Віктора Ющенка нарощувати боєздатність армії, намагання дорівняти її потенціал до європейських стандартів, аби разом з передовими країнами світу стати суб’єктом євроатлантичної безпеки. І, натомість, прикро бачити абсолютну байдужість, що радше нагадує злочинний промисел, нинішнього керівника уряду Юлії Тимошенко до життєво важливих питань національної ваги – до проблем нашої армії – конституційного інституту оборони країни.

Не можна не обурюватись політикою, яка призводить до нищення і розвалу нашої обороноздатності, в цьому простежується мимовільна, чи свідома робота на імперські заміри невгамовного північного сусіда, який, тільки дай слабинку, так і думає, як у чергове «потузлити» Україну. Найбільшим злом бачиться значне недофінансування армії, що боляче б’є по усіх програмах розбудови збройних сил. Може Тимошенко не усвідомлює, що її дії рикошетом відбиваються на її рейтингу? А він щодалі, то більше падає, адже народ судить за конкретними справами.


Андрій Горецький, депутат Рівненської районної ради від фракції «Наша Україна»