Наприкінці квітня (21-25) 1944 року на кордоні Рівненської та Тернопільської областей поблизу колишньої польської колонії Гурби Здолбунівського району відбулася найжорстокіша битва Української Повстанської армії з московськими окупантами (підрозділами НКВС та совєтської армії). У цій битві зійшлися в двобої близько 5 тисяч українських повстанців з 30-ти тисячною, озброєною до зубів, червоною ордою. Це була не тільки найжорстокіша, але й найтрагічніша битва в історії національно-визвольного руху в Україні загалом і періоду 1941-1955 років  зокрема.

Український народ пам’ятає своїх героїв, а тому зараз в урочищі Гурби побудовано Свято-Воскресенський чоловічий монастир на повстанських могилах, де лине молитва до Бога за душі спочилих вояків УПА, за наш народ, за нашу державу, капличку, закладено перші черги пантеону Слави, насипано козацькі кургани і встановлено хрести.

Щороку на третій день Великодня та на Покрову в урочище Гурби звідусіль прибувають люди, щоб вшанувати пам’ять полеглих звитяжців. Не став виключенням і цей рік. Саме на Покрову, 14 жовтня, до місця найбільшого бою УПА прибули представники Здолбунівщини: голова Здолбунівської районної адміністрації, голова Здолбунівської районної організації „Наша Україна” Любомир Кінах, керівник редакції Здолбунівського районного радіо, заступник голови Здолбунівської організації „Наша Україна” Сергій Кондрачук, депутати районної ради від „Нашої України”, небайдужа громадськість.

Розпочався захід покладанням вінка до пам’ятного хреста, встановленого на честь загиблих повстанців. Згодом усі присутні пішли до храму, де відправляв службу настоятель Гурбенського монастиря ієромонах Нифонт. Після служби усі присутні попрямували знову ж таки до пам’ятного хреста, біля якого отець Нифонт відправив літію за героїчно померлими упівцями. У заключному слові монах наголосив, що повстанці впали, щоб ця земля не знала неволі, щоб ми жили вільними, а не рабами.

Згодом слово взяв голова райдержадміністрації, голова Здолбунівської „Нашої України” Любомир Кінах. „Нашоукраїнець” сказав, що зараз ми починаємо дивитись на нашу історію по-новому. Проте вплинути на свідомість людей, донести до них правдиве слово за один день чи навіть за один рік дуже важко. Нам треба цінувати те, що ми маємо, адже наша свобода далася нам не просто. Проте Україна є і буде – наголосив Кінах. Після голови РДА до присутніх звернувся голова братства вояків ОУН-УПА в Здолбунівському районі Михайло Дацюк. Варто зазначити, що до Гурбів у цей день приїхало близько п’ятнадцяти ветеранів УПА і абсолютна більшість з них є прихильниками „Нашої України” та Президента Віктора Ющенка.
Голова братства теж наголошував, що забувати свою історію ми не маємо права, а на наступних президентських виборах треба голосувати серцем, а не шлунком. Останнім слово взяв історик та журналіст, автор книги „Гурби-44” Олег Тищенко. Він до Гурбів приїхав не з порожніми руками, а для того, щоб нагородити ветеранів гурбенського бою та осіб, які несуть в маси історію Гурб орденами „Гурбенський щит”. Багато кого було нагороджено посмертно, тому ордени будуть передані їхнім родичам. Деякі нагороди підуть у музеї.

Приємно, що здолбунівська „нашоукраїнська” влада не забуває історію Гурбів, надалі розбудовує монастир, адже звертаючись до свого минулого, традицій, прадідівського духу, ми повинні зробити правильні висновки, щоб подібні трагедії нашої Нації у майбутньому ніколи не повторювались.