Традиційно, в ефірі телеканалу РТБ щотижня рівняни мають змогу отримати інформацію з ключових питань не лише області, а й всієї країни з уст керівника області Віктора Матчука. Нагадуємо, програма "Акценти" виходить в ефірі кожну другу середу місяця о 19.30. Повтор у четвер о 20.45.

Президент України Віктор Ющенко підписав Закон про підвищення соціальних стандартів. Хто виграє від підвищення соціальних стандартів? Наскільки і від якого часу зросте мінімальна пенсія та зарплата? Чому підвищення соціальних стандартів стало темою політичних заяв з високих трибун? Акценти у питанні справедливої соціальної політики розставляє голова Рівненської обласної державної адміністрації Віктор Матчук.V

(ведучий) - Вітаю усіх глядачів телеканалу РТБ. Традиційно о цій порі програма «Акценти». Акценти буде розставляти голова Рівненської обласної державної адміністрації Віктор Матчук. Вітаю Вас!

(Віктор Матчук) – Вітаю Вас!

(ведучий) – Отож, Вікторе Йосиповичу, уже другий тиждень головною новиною для всіх в Україні є епідемія грипу. Наскільки власне контрольованою є ситуація в нас в області? Маю на увазі чи вистачає ліків, чи вистачає медичного устаткування, зрештою чи вистачає самих лікарів для того, аби зупинити цю недугу?

(Віктор Матчук) – Не вистачає ні ліків, ні медичного обладнання, оскільки ніхто не очікував таких масштабів, ніхто не очікував такої кількості звернень людей. Але ми зараз бачимо позитивні зрушення в цьому сенсі, оскільки щодня зменшується кількість тих людей, які захворіли на ГРВІ і на грип. І ми бачимо щодня позитивну динаміку, тобто збільшується кількість людей, які одужали. Поки що захворіває все ще більше, ніж тих, що одужують, але ми бачимо, що якщо тенденції збережуться ті, які існують на сьогодні, то буквально через кілька днів ми можемо отримати результат, коли кількість тих, що одужує, уже буде перевищувати кількість тих, що захворіває. Оскільки в даному випадку одним з найбільш негативних чинників була паніка серед людей, то я би взагалі хотів, щоб ми якомога менше говорили про грип, щоб ми менше піддавалися на якісь заклинання, які йдуть з екранів телевізорів, а просто більше дослухалися до здорового глузду, слухали лікарів і нормально, спокійно, без паніки, але з повагою до грипу, оскільки це небезпечний супротивник, жили, дотримуючись правил гігієни, правил використання марлевих пов’язок, правил якомога меншої участі в тих заходах, в яких бере участь велика кількість людей: менше ходити в магазини, більше ходити на ринки, менше користуватися громадським транспортом – і я вас запевняю: з епідемією буде дуже швидко покінчено. Навіть попри те, що нам поки що все ще не вистачає медичної техніки, яка нам вкрай необхідна, але найближчим часом вона буде, і ми все ще не зовсім забезпечені медичними препаратами, за винятком «Таміфлю». На цьому я хотів би підвести риску і більше до цієї теми не повертатися – тут потрібен спокій і терпіння.

(ведучий) – Грип став тим інформаційним приводом, який відсунув на задній план всі інші події в нашій державі, починаючи від скандалів, від яких лихоманило політичну верхівку держави, і закінчуючи речами насправді важливими для всіх. Маю на увазі той самий Закон про соціальні стандарти, тобто Верховна Рада за нього проголосувала, Президент його теж підписав, хоча деякий час зберігалася інтрига, чи підтримає цей Закон Віктор Ющенко. Отож, він його все-таки підтримав. Якщо були, звісно, якісь вагання у Президента, то чому вони були? І чому він все-таки пішов на те, щоб у такі часи збільшити мінімальну пенсію та платню?


(Віктор Матчук) – Мені нічого не відомо про його вагання. Я особисто не мав жодних сумнівів у тому, що він його підпише, оскільки для нього це не передвиборчий піар. Хочу нагадати, що ще в 2006 році, і було це якраз на Рівненщині, в Острозі, він виголосив свої соціальні ініціативи Президента України Віктора Ющенка, яким і було запропоновано Україні перейти на єдину тарифну сітку, прив’язати життя найменш забезпечених верств населення – пенсіонерів, тих людей, які отримують найнижчі заробітні платні – до прожиткового мінімуму і зробити таким чином, щоб прожитковий мінімум переглядався щорічно і в залежності від розміру прожиткового мінімуму встановлювалася мінімальна заробітна платня і мінімальна пенсія, щоб не виникали такі ситуації, коли держава людині платить менше, ніж потрібно для того, щоб ця людина просто прожила. Ці ініціативи, ще раз наголошую, були виголошені ще в 2006 році! Потім вони були у вигляді Закону – було прийнято норму, що щороку прожитковий мінімум в Україні переглядатиметься. В 2008 році, коли рівень інфляції сягнув 23 %, і в поточному році, на жаль, рівень інфляції теж зростає, але прожитковий мінімум залишився старим. А він уже відстав від реалій життя, оскільки подорожчало все, нічого з того часу не подешевшало, змінився курс гривні, тобто гривня стала менше вартувати, а ми все ще жили старими нормативами. Хочу звернути увагу, що в 2008 і 2009 роках Президент шість разів звертався до Уряду і до Верховної Ради з пропозицією переглянути соціальні стандарти.

(ведучий) – Вікторе Йосиповичу, давайте розставимо власне акценти – хто саме виграє від підвищення соціальних стандартів? Мова йде лише про тих самих пенсіонерів, які мають найменшу, мінімальну пенсію, і людей, які отримають мінімальну заробітну платню? Чи коло цих осіб буде дещо ширшим?

(Віктор Матчук) – Президент робив наголос, підписуючи цей Закон, особливо це стосується завершення 2009 року, тобто двох місяців 2009 року, що мова йтиме, в першу чергу, про підвищення мінімальних пенсій, підвищення мінімальної заробітної платні з 650 грн до 744 грн. Сумарно це підвищення в цифрах або в грошах означає необхідність передбачати в Держбюджеті 2009 року приблизно 1 млрд грн на підвищення пенсій тим пенсіонерам, які отримують найнижчі пенсії, і приблизно 350 млн грн на підвищення мінімальної заробітної платні тим, хто отримує 650 грн заробітної платні. Тобто сумарно мова йшла і йде про 1 млрд 350 млн грн – цифра підйомна навіть для сьогоднішнього українського бюджету, оскільки вона набагато нижча, ніж та цифра, яка, як ви пам’ятаєте, зовсім нещодавно через подолання вето Президента була виділена на «Євро-2012» - 10 млрд на проведення Чемпіонату Європи з футболу, який буде проходити в Україні всього два тижні! Так от 10 млрд знайшли легко, і БЮТ, і Партія Регіонів подолали вето Президента, хоча він казав, що це не найнеобхідніші витрати в Україні сьогодні. І в той же самий час, як тільки Президент підписав Закон, який тягне за собою додаткові видатки в розмірі 1 млрд 350 млн грн, але це пенсії і мінімальні заробітні платні, одразу почали розводити руками: ну як, ну де ми такі гроші візьмемо? Так от я хочу зробити акцент на тому, що Президент не просто підписав цей Закон, він одразу на другий день вніс пропозицію в Верховну Раду про перегляд у бюджеті 2009 року, в якому він вказав джерела, де можна взяти ці кошти, і цей Закон вже проголосований у Верховній Раді і його залишилося тільки підписати Спікеру і направити на підпис Президенту. Поки що Спікер його, на жаль, ще не підписав.

(ведучий) – Якщо говорити про цифри, от це підвищення по Рівненській області – які цифри?

(Віктор Матчук) – По Рівненській області взагалі це зовсім смішна цифра, оскільки пенсіонери Рівненщини, як і всі пенсіонери в Україні отримують свою пенсію не з обласного бюджету, а з централізованого Пенсійного Фонду, то по бюджетникам, по тих працівниках, які отримують найменшу заробітну платню, по Рівненській області це всього-на-всього 4 млн грн. Навіть на фоні тих 50 млн грн, перерозподіл яких ми розглядали на останній сесії обласної ради, це зовсім незначна цифра, повірте мені.

(ведучий) – Тобто суми не критичні. Під час обговорення, ще коли за це навіть не було проголосовано, противники його казали, що можливе скорочення кількості бюджетників, працівників бюджетної сфери загалом по Україні десь в кількості півтора мільйона. Наскільки є підстави так вважати?

(Віктор Матчук) – Говорити можна все, що завгодно, в нас дуже багато говориться не тому, що так треба, а тому, що так хочеться. Я зі свого боку хочу запевнити, що я не бачу ніяких підстав для скорочення жодного працівника бюджетної сфери, оскільки ніколи їх кількість не обраховувалася, виходячи з тих коштів, які були на оплату їх праці. Ці кошти обраховувалися, виходячи з тієї кількості бюджетних працівників, які були необхідні. А от їх необхідність обраховувалася, якщо мова йшла про вчителів, то кількістю шкіл і кількістю учнів, якщо мова йшла про лікарів, то кількістю лікувальних закладів і кількістю населення, яке проживає на цій території, яке потрібно пролікувати. Щодо персоналу дошкільних закладів, то знову ж таки кількістю дітей дошкільного віку, які проживають на цій території. Тобто не з тих критеріїв, які обраховують кількість працівників бюджетної сфери. Тобто це такі страшилки для людей необізнаних в тому, яким чином формуються штатні розписи.

(ведучий) – Вікторе Йосиповичу, останнє запитання. Ми всі знаємо, що в нашій державі, на жаль, є чимало законів, які просто не працюють. Така доля не спіткає Закон про підвищення соціальних стандартів?

(Віктор Матчук) – Я знайомий з тією заявою, яку зробив виконуючий обов’язки міністра фінансів, молода людина, але, як на мене, потрібно бути обережнішим із тими речами, про які ти говориш. Жодна людина в країні не має права не виконувати Закон, тим більше той Закон, який стосується виплати пенсій і оплати праці. У випадку, якщо собі таке може дозволити державний чиновник, то цьому державному чиновнику потрібно робити просто вибір для себе – якщо тобі не подобаються ті речі, які ти повинен виконувати, то ти повинен піти у відставку, от і все. Мені теж не все подобається, не всі постанови Кабінету міністрів, не всі Закони, які приймає Верховна Рада, але це не означає, що я маю право через те, що мені не подобається, їх не виконувати. Я їх мушу виконувати і я їх виконую. Як тільки я прийму для себе рішення, що я не можу їх виконувати, я спочатку повинен подати у відставку, а після того сказати, що от тепер я вже точно не буду їх виконувати. Бо саме з таких заяв і починається безлад в державі, тому що не може бути прийнятий абсолютно легітимно Закон, мало того, той Закон, який піде на користь величезній кількості громадян нашої держави, просто однією заявою чиновника бути знівельованим або поставленим якимось чином під сумнів – це не дозволено нікому.

(ведучий) – Що ж, я Вам дякую за розмову. Нагадаю нашим глядачам – це була програма «Акценти». Ми побачимося рівно за два тижні.

(Віктор Матчук) – На все добре!