Голова Рівненської облдержадміністрації Віктор Матчук в ефірі телеканалу РТБ  розповів про Конституцію України, про те, наскільки досконалим є основний Закон України, і про те, що, можливо, варто у ньому було б змінити. Президент України 25 серпня підписав Указ про всенародне обговорення проекту змін до Конституції. Про те, що це за зміни, чого вони стосуються та яким чином вони можуть покращити ситуацію у державі?

Ведучий (ВД) – Ми сьогодні спробуємо проаналізувати ключові моменти, найпринциповіше з того, що пропонує Віктор Ющенко. Я попрошу Вас буквально в двох словах сформулювати саму суть президентських змін.

Віктор Матчук (ВМ) – Сама суть виглядає у наступному. По-перше, зробити так, щоби голос людей був більш почутим владою. Оскільки згідно з тим проектом, який підготовлений Президентом України і був згідно діючої Конституції переданий до обговорення до Верховної Ради, передбачені певні норми Закону, що правом на законодавчу ініціативу мають громадяни України також – не тільки депутати Верховної Ради, не тільки Президент України, але й громадяни України, які можуть висловити ініціативу і можуть за цю ініціативу зібрати прийнятну кількість підписів, і тоді ніхто не буде мати права не розглянути цей законопроект у Верховній Раді. Крім того, цим проектом Конституції передбачається зменшити термін утримування під вартою без пред’явлення якихось конкретних звинувачень громадянина України з трьох до однієї доби. Тобто Президент робить кроки назустріч підвищення цінності кожного громадянина України з одного боку. З іншого боку він дуже хоче, щоб влада була більш персоніфікованою і більш відповідальною, тобто він говорить про те, що обирати депутатів до Верховної Ради потрібно за відкритими списками, щоб люди розуміли, кого вони обирають і щоб ці депутати розуміли свою залежність від виборців, не від партійного боса, який поставить його у список першим  або чотириста першим, а від того, який авторитет ця людина має серед виборців, підтримують його люди чи не підтримують. Якщо говорити про вибори до місцевих органів влади, президент наполягає, щоб ці вибори відбувалися за мажоритарним принципом, тобто люди, які обирають депутатів обласних, районних чи міських рад, вони повинні вибирати конкретного депутата, а не партію, тому що на місці потрібно вирішувати не політичні питання. Є низка інших дуже важливих питань, але ці є принципово важливими.

Ведучий (ВД) – Вікторе Йосиповичу, свого часу, коли приймали чинну Конституцію, говорили, що це є ледь не взірцем демократії, мало не найдосконаліша в Європі. Невже пройшло так багато часу, що її потрібно змінювати?

Віктор Матчук (ВМ) – Ви знаєте, те, про що Ви говорите, стосувалося Конституції, яка діяла до 2004 року, а в 2004 році були внесені зміни до Конституції, і ці зміни призвели до хаосу в державі. Сьогодні є багато політологів, які, і це невтішно казати, усі негаразди в країні приписують Президенту Віктору Ющенку. Але це не відповідає дійсності, тому що сьогодні вся система влади в країні розбалансована, Президент не має впливу на ситуацію в економіці держави. Сьогодні він не має такого впливу. Сьогодні він може констатувати, що проводиться незбалансована бюджетна політика Уряду, про те, що ця бюджетна політика призводить до незрозумілої ситуації з курсом гривні, але він не може відкоригувати бюджет України, він не може обмежити коливання курсу гривні – така на сьогодні Конституція. І якщо прізвище Президента було не Ющенко, а якесь інше, то нічого б не змінилося, все було б так само, бо така Конституція. Сьогодні частина членів Кабінету міністрів відсутня, Кабінет міністрів працює в неповному складі. І сьогодні Верховна Рада не має більшості, вона не приймає закони, вона взагалі не працює, і це призводить автоматично до розпуску цієї Верховної Ради. Це теж недоліки цієї Конституції. Тобто діюча нині Конституція, не та, яка була прийнята колись, а та, яка була змінена в 2004 році, призвела до розбалансування у державі, до розбалансування гілок влади і до розбалансування економіки держави, життя держави, а це життя абсолютно усіх громадян. Тому Президент і вносить ті зміни, про які ми говоримо.

Ведучий (ВД) – Ви самі сказали, що проблема системи влади у тому, що функції Президента і Прем’єра не чітко розмежовані і десь вони перетинаються, а за деякі моменти взагалі ніхто не відповідає. Як зробити так, щоб кожен з них займався своєю справою, незалежно, які там прізвища будуть в Президента і Прем’єра, щоб не було ситуації, яку ми бачимо нині. За що повинен відповідати Прем’єр-міністр, за що – Президент?

Віктор Матчук (ВМ) – Президент, власне, і запропонував цей проект Конституції для того, щоб зняти проблему, яка сьогодні існує – за одну справу відповідаєте Ви, а за іншу – не Ви. Тому президентом запропоновано зробити кілька речей. Перше – Нижня палата парламенту, яка формується виключно на політичних засадах, туди йдуть за партійними списками, але за відкритими партійними списками. Вони формують уряд в повному складі, а не так, як зараз, коли два міністра – закордонних справ і оборони – це міністри президента, хоча є членами Кабінету міністрів. Тобто Нижня палата парламенту бере на себе відповідальність за призначення Прем’єр-міністра, за призначення всіх членів Кабінету міністрів, вона повинна проголосувати, підтримати програму розвитку, яку запропонує цей Кабінет міністрів і нести за неї спільну відповідальність. Якщо ця програма розвитку не виконується, тоді і Нижня палата Верховної Ради, і Кабінет міністрів ідуть у відставку. Тобто все просто, ніхто більше не відповідає за економіку, крім Нижньої палати, яка дає законодавче підґрунтя, і Кабінет міністрів, який реалізує затверджену Нижньою палатою програму розвитку. Президент же опікується дотриманням конституційних прав і свобод громадян України, Президент опікується національною безпекою, Президент опікується дотриманням прав і свобод громадян України не тільки в Києві, а і в регіонах через місцеві адміністрації, але ці адміністрації не займаються більше бюджетом, тобто вони більше не несуть економічну функцію. Вони є представниками Президента, які слідкують за дотриманням чинного законодавства на місцях, всі виконавчі функції влади пропонується передати виконавчим комітетам обласних, районних, міських рад. Тому що можна говорити скільки завгодно про реструктуризацію, можна навіть обіцяти, що цим радам будуть надані якісь фантастичні кошти, але поки Конституцією не буде передбачено передача функцій, повноважень і механізмів наповнення, формування їхніх бюджетів – це все просто слова. Тому президент пропонує йти до цього по-європейськи, спокійно, розділити повноваження і зробити так, щоб їхні дії не перетиналися, але при цьому була жорстка і чітка відповідальність кожного і перевибори призначалися автоматично. Не виконуєш свою функцію – на вихід.

Ведучий (ВД) – Ви сказали, чим буде займатися Президент, Прем’єр-міністр і Нижня палата. Що буде робити Верхня палата?

Віктор Матчук (ВМ) – Президент пропонує, щоб Верхня палата формувалася виключно мажоритарним принципом, тобто від кожного регіону України – по три депутати. І Верхня палата, яка сформована не за політичним принципом, повинна стати своєрідним ситом проходження тих законів, які будуть формуватися нижньою палатою, де будуть формуватися політичні сутички, де будуть відбуватися напружені бої, і в переносному, і в буквальному розумінні. Вона буде тим холодним душем, який не дасть можливості приймати рішення, які можуть дисбалансувати ситуацію в державі. З іншого боку, це той орган, який буде приймати кадрові рішення, наприклад, по начальнику Служби безпеки України, виходячи не з політичних міркувань, а виходячи виключно з того, наскільки ця людина професійно придатна до виконання своїх обов’язків. Тобто вищі посадовці, які не є членами Кабінету міністрів, наприклад, Генеральний прокурор, але які не потрібно, щоб їх призначав Президент, вони повинні призначатися публічно, але не на політичних засадах. Не може бути так, щоб Центральна виборча комісія була сформована за політичним принципом, бо тоді ми наперед спрогнозуємо результати виборів – це зрозуміло. Тому такий принцип формування Верхньої палати дасть можливість, по-перше, зняти політичну складову, по-друге, що немало важливо для нас, зробити так, щоб регіони були почуті в Києві. Бо не може такого бути, що найбільше підприємство Рівненщини після атомної електростанції стоїть з 7 травня і жодного депутата Верховної Ради це не турбує. Я пишу листи Президенту, Прем’єр-міністру, я звертаюся особисто до них з цією темою, я прошу в них сприяння, тому що мова йде не про Фірташа, тому що сьогодні власник Фірташ, завтра там може бути вже інший власник, але сьогодні це місце роботи для тисяч жителів міста Рівного і Рівненської області. Це підприємство наповнює бюджет Рівненщини, і сьогодні воно виробляє вкрай необхідну продукцію для всієї Західної України та для експорту. Хоч один депутат підняв свій голос на захист цього підприємства, на захист цього колективу у Верховній Раді? Ні! Бо не вони його обирали, а його обирає той партійний лідер, який його ставив на прохідну чи непрохідну частину списку тієї чи іншої політичної партії. Президенту це категорично не подобається. Я думаю, що тим, хто працює на «Рівнеазоті» це ще більше не подобається. Вони хочуть мати свій рупор, який буде відстоювати їхні інтереси у Верховній Раді.

Ведучий (ВД) – Щойно Президент оприлюднив свій проект змін до Конституції, саме позиція двопалатного парламенту була найбільш критикованою. Чому, власне, так відбулося і чи немає загрози того, що законодавча робота через дві палати взагалі загальмується?

Віктор Матчук (ВМ) – У Верхній палаті Закон уже не приймається. Він або підтримується, або відхиляється назад із зауваженнями в Нижню палату. Проблема не в тому, як рухається цей Закон, проблема в тому, що сьогодні Верховна Рада взагалі стоїть, не працює, а з іншого боку, вона не розпущена, тобто не можна призначити перевибори. От така система просто. Президент пропонує спростити механізм розпуску Нижньої палати у випадку, якщо вона не працює, але існування Верхньої палати дає можливість того, що вищій депутатський орган не припиняє своєї роботи, тобто навіть якщо Нижня палата розпущена, Верхня палата залишається, і ті повноваження, функції, які передбачені Конституцією, вони все-таки виконують. Наприклад, оголосити надзвичайний стан, відреагувати на військове вторгнення або якусь надзвичайну ситуацію є кому. Тому Верхня палата – це стабільність, це те, чого сьогодні так не вистачає в нашій країні.

Ведучий (ВД) – Президент те, що стосується Верховної Ради, пропонує скоротити депутатський корпус. Що це дасть? Невже економія тих кілька сотень гривень є такою вирішальною з точки зору бюджету держави?

Віктор Матчук (ВМ) –  Мова йде і про економію також, але не тільки про неї, оскільки із 450 депутатів Верховної Ради, які є сьогодні, законотворчою діяльністю займаються відсили 250 (?) чоловік. Всі інші – це люди, які можуть піти на шторм і на рожен, які можуть блокувати роботу Верховної Ради. І по великому рахунку їх голос сьогодні нікого не цікавить, цікавить голос декількох представників фракції, бо вони вирішують. Тому я думаю, що 300 – це цифра, близька до оптимальної, але, можливо, ще й завелика при цій системі обрання за партійними списками і при тих умовах, коли кожен депутат є просто рядовим солдатом, якому скажуть зробити те чи інше, і він скаже: «Єсть!». А якщо він не виконає цю команду, то його або викинуть, або наступного разу до прохідної частини списку вже не включать. І я їх чудово розумію, оскільки сьогодні їх обирали не люди.

Ведучий (ВД) – Президент пропонує голосувати персонально за кожного депутата за відкритими списками. Що це за відкриті списки? Чим вони відрізняються від старої системи, яку ми маємо?

Віктор Матчук (ВМ) – Раніше було голосування за мажоритарними округами. Це було голосування просто за авторитетність, за людину, на яку покладалися певні сподівання, що вона допоможе тому чи іншому виборцю. І в тому випадку, коли ми перейшли до чітко пропорційної системи, тоді вже ніхто не знав, хто попаде до Верховної Ради. Голосували за першу п’ятірку чи за одного лідера. Тому Президентом запропоновано такий проміжний варіант – кожен буде мати можливість голосувати за людину, але при тому, що ця людина позитивно показала себе і буде у Верховній Раді стояти на позиціях такої-то політичної сили. Тому людина буде зважувати: ця людина порядна чи непорядна, авторитетна чи неавторитетна, я її знаю чи не знаю, я за неї буду голосувати чи не буду, але перед прийняттям остаточного рішення він буде мати можливість зорієнтувати людей, яка він людина: чи він буде відстоювати ліву свободу чи праву свободу, за НАТО чи проти НАТО, він буде підтримувати українську мову чи ні, він стоїть на позиціях необхідності підвищення соціальних стандартів життя в Україні і наближення її до Європи чи ні, і при цьому є особисте, наприклад, зовнішність: симпатичний, розумний, гарно говорить, але що він буде далі робити, коли він пройде до Верховної Ради. Тому мені здається, це таке вдале поєднання для того, щоб можна було виборцю прийняти більш зважене, більш об’єктивне рішення при голосуванні. Але залишається найголовніше – йому потім буде до кого звернутися, потім буде кому сказати у вічі: «Я за тебе голосував, не тільки за твою партію, я за тебе голосував, а ти сьогодні не чуєш мого голосу. Чому ти сьогодні не відстоюєш мої інтереси? Я більше за тебе ніколи не проголосую і іншим скажу, щоб за тебе не голосували.». Повірте, це буде діяти.

Ведучий (ВД) – Тим не менше, чи не має такої небезпеки, коли прийде людина з великими грішми і, умовно кажучи, за кілограм гречки купить голоси пенсіонерів. Адже коли відмовлялися від старої системи і переходили до повністю пропорційної, саме це було з найбільших резонів: давайте зробимо так, щоби виборців не купували ніяким чином. Зараз загроза цьому вже минула?

Віктор Матчук (ВМ) – Ця загроза залишається. Хоча, звичайно, рівень освіченості наших людей, рівень їхньої відповідальності, він впродовж останнього часу змінився і вже тепер далеко не кожен за кілограм гречки продасть своє майбутнє. Але ця небезпека лежить на поверхні, її знають і розуміють всі, тому вона не така вже страшна. Натомість буде знята інша небезпека, коли сьогодні той, хто має гроші, навіть не витрачаючи їх на гречку (це, до речі, не найгірший спосіб витрачання грошей), платить партійному босу, партійному лідеру гроші і просто опиняється в прохідній частині списку. Ви якщо подивитесь склад Верховної Ради сьогодні, то Ви побачите, що 80 % людей, прізвища яких просто нікому нічого не скажуть з рядових виборців. Це ті люди, які туди попали, в ті списки за щось. Не тому що вони такі знані і авторитетні, не тому що вони такі розумні і такі перспективні законотворчі і не тому що вони аж таким авторитетом користуються у людей. А за що вони туди попали? Як? На якій підставі? Ходять, називають цифри, скільки коштує потрапити в прохідну частину списку. Я не можу ні підтвердити це, ні спростувати ці цифри, але те, що вони говорять, очевидно, що диму без вогню не буває. Тому нам потрібно зняти ось ту складову. А тут люди розберуться. По-перше, гречка до людей дійде, це вже не такий великий плюс, вона не осяде в чиїхось кишенях, нехай вона до людей йде. А по-друге, зовсім і категорично не факт, що люди за оцей кілограм гречки продадуть майбутнє своїх дітей.

Ведучий (ВД) – Ще одна позиція президентських змін – це скасування депутатської недоторканості. Якщо пригадати минуле, то раз чи два на рік ця тема постійно випливає. Зрозуміло, що люди підтримують скасування депутатської недоторканості. Тим не менше, чи є сподівання, що це буде доведено до логічного завершення?

Віктор Матчук (ВМ) – Ви знаєте, у Верховній Раді нема такого сподівання. В президентському проекті Конституції передбачено кілька норм, які для рівня розвитку сьогоднішніх депутатів Верховної Ради є просто неприйнятними, тому Верховна Рада його навіть не взяла до розгляду, вони навіть не розглядали, не вносили ніяких пропозицій, коректив, тому що вони їх, впринципі, не влаштовують. Чому? Тому що, по-перше, зняти депутатську недоторканість не через Верховну Раду: вони скільки разів уже пробували його ставити на голосування – одні ставлять, інші провалюють, інші ставлять, ці провалюють, бо ні одні, ні другі не зацікавлені в знятті цієї депутатської недоторканості. Кожен себе бачить на місці Лозинського і кожному хочеться, щоб у нього був час до зняття депутатської недоторканості для того, щоби була можливість спокійно купити квиток, виїхати кудись за кордон і потім сидіти десь в Ізраїлі чи в Швейцарії і просто дивитись по телевізору і сміятись над нами, як його тут шукає Міністерство внутрішніх справ по всіх закапелках. Вони ніколи за це не проголосують. Віктор Андрійович це зрозумів, він кілька разів вносив такі пропозиції, і він бачив, чим це все закінчується. Друга складова, про яку ми говорили, – зменшити кількість депутатів. Ну хіба вони проголосують за те, щоби зменшити їх власну кількість? Якби їм запропонували не 450, а 1450 – проголосували б. Це друга причина, чому вони не навіть не брали до розгляду. Третє – вибори за партійними списками. Депутатам би, можливо, і хотілося за це голосувати, але жоден партійний лідер, жоден лідер фракції їм не дасть можливості за це проголосувати, бо завтра вони вже можуть стати менш підконтрольними йому, бо у них тоді буде можливість їм сказати: «Вибачте, я, звісно, член фракції, але є мої виборці, які мене уповноважили, які мене змушують ставити руба от таке-то і таке-то питання.». Чому всі підприємства хімічної галузі України отримують газ по одній ціні, яка дає їм можливість працювати, а «Рівненський азот» отримує дискримінаційні умови, в яких він не може працювати. Чому? Сьогодні це питання ніхто поставити не може. Тому про внесення змін до Конституції, яке стосується депутатів Верховної Ради, сама логіка діючої Конституції, яка передбачає, що депутати Верховної Ради повинні проголосувати за зменшення своїх пільг, повноважень, можливостей, своєї чисельності, – вона є некоректною. Повинен щодо них висловлюватися народ. Президент тому і звертається до народу. Звернення до  Верховної ради нічого не дало, тоді він звертається напряму до людей: «Люди, подивіться, підтримайте, скажіть. Не підтримуєте? Скажіть, що не підтримуєте. І скажіть, чому не підтримуєте. Дайте свої пропозиції і, можливо, вони будуть слушними і потрібно буде ще відкоригувати, але те, що щось змінювати, – в цьому ніхто не сумнівається. До речі, Юлія Тимошенко і Віктор Янукович теж впевнені в тому, що цю Конституцію потрібно змінювати. Просто вони це пропонували зробити в інший спосіб, не вносячи ніяких пропозицій на обговорення людям, не оприлюднюючи його, не обговорюючи, готуючи це десь там, за кулісами і плануючи просто за один день ввести нову Конституцію і все, зробити маленький переворот в «невеличкій» державі і таким чином вийти із тієї ситуації, яка на сьогодні існує.

Ведучий (ВД) – Давайте повернемося до всенародного обговорення. В яких формах воно повинно проходити, який вміст тут обласної адміністрації?

Віктор Матчук (ВМ) – Воно може проходити в будь-якій формі. І роль адміністрації в цьому обговоренні є  дуже невеликою. Вона полягає лише в тому, щоби створити належні умови для того, щоби в людей була можливість обговорювати. Для цього потрібно зробити так, щоб люди мали можливість ознайомитися з текстом Конституції і мали можливість подати свої пропозиції. Якщо буде бажання організувати круглі столи, якщо буде бажання влаштувати якісь інші форми обговорення, то я готовий вислухати ініціативу, я готовий подивитися, що і чим я можу допомогти, але ми не будемо звертатися до людей і казати «підтримуйте» або «не підтримуйте». Ми не будемо говорити їм збирати стоси паперів і писати там кудись листи – це категорично не наша функція. До речі, і президент України на своєму сайті відкрив окрему сторінку, на якій він готовий обговорювати з кожним зацікавленим громадянином, готовий побачити сприйняття чи несприйняття цієї Конституції і готовий дослухатися до кожного. Але хочу звернути увагу, що попередньо, поки Верховна Рада не розглядала цей проект Конституції, його розглянула Венеціанська комісія, яка була в захваті від цього проекту, тому що це справді європейський зразок підходу до організації справ держави.

Ведучий (ВД) – Зрозуміло. На жаль, наш час вичерпано. Я Вам дякую за розмову і сподіваюся, що пересічним мешканцям області стало трошки зрозуміліше, що ж насправді пропонує Президент змінити у Конституції. Дякую за розмову. З нами був голова рівненської обласної державної адміністрації Віктор Матчук.

Віктор Матчук (ВМ) – Дякую. На все добре!